Живут же люди...
Дамы и дети в лес !
остальные смотрим далее...
Sxdc01.07.04 15:50
ни хрена себе!!!???
CopperfildМотовило - это ахуенно большой
Елда - это очень большой
Хуй - это большой
Член - нормальный
Пенис - средненький
Писька - маленький...
Это видимо писька...
YayaСолнце, воздух онанизм укрепляют организм,
Улучшают рост мудей, и расходы на блядей:)
А то что кошмар - это верно...
horseА там слева, на фоне ноги, презик для "микронов, пользованый падает? "Фотошоп" - однака.
cool70Legioner[MMC] Глядя на ЭТО у меня возникает только одна фантазия - придушить бедолагу, чтоб не мучился )))
asdДа, груши с таким хуем не пооколачиваешь. Видимо иностранец... (еще, бля, нашел чем мерять - рулеткой!) Моя плакаль.
Legioner[MMC]cool70 может как-нибудь обсудим этот вопрос наедине - уверяю меня придушить не захочется =))
sabazios2 cool70 Мля, я ж тебе давно пишу давай я ваыпоню твоё желание епт, а то что смотреть на уродство всякое, только психику травмируешь себе
sabaziosВот они конкуренты бля, налители, стоит к девочке поприставать прилюдно, так всем сразу надо свои яйца подкатить
cool70Sabazios : Меркантильность?)) Что ВЫ? С Вами , современными мужчинами особо не померкантильничаешь..... сами мы о себе заботимся (( как это там было - Я и лошадь, я и бык, я и баба, и мужик)))))
must-ngНародец, Вы меня радуете!!! насколько более приличное общение после Воффкиного наезда началось!!! Хотя ПЭРЦА слегка и не хватает... Повозмущаться не на кого прям... Почти.
sabazios@rambler.ru2 cool70. Лови! Я тебе правда уже пару раз что-то там писал, все без ответно((
cool70 Ну мы щас все тут договоримся,я чувствую...
Ладно, мальчики - пошутили и хорош, пойду водку пить и вспоминать счастливое детство...
АнтиКАЗАК2 cool70.
Ну надо? Мутант, водку бухает, дык еще и древний??? СКЛЕРОЗНЫЙ!!!!! АМИНЬ
АнтиКАЗАК2sabazios
Крылатый поостынь, а то рот лопнет. Да и кариес все зубы нах повредит.
fsdjkbhjпривет, я смотрю у народа впечатлений море - а по мне - так ничего особенного
LintreЧЕ-ПУ-ХА!
Дамы любят всяких! И с таким Х...ФИГОМ тоже!
А песни о размере члена - АБСОЛЮТНО МУЖСКАЯ заморочка.
Дамам на размер нас...рать.
Поверьте мне - даме.
Тихий СапаПоловой гигант, но наоборот - половой микроб? :)
Бедный... Надеюсь, у него хотя бы пальцы нормальной длинны... :)))
severinaГоре... И так мужиков не хватает, а тут еще один потерянный экземпляр1 Хотя...
Ren(Lentre) Даиы любят всяких... а с большим хуем любят больше :)) , мне так моя подруга сказала
ебическая силаво какой должен быть
http://blackhumour.by.ru/pictures/sx39.jpg
http://mlfun.by.ru/jpgs/3/sx39.shtml
МатематикИтак посчитаем.
Почти 2.5 дюйма это 6 см. плюс 2 см спрятано под жиром (пузеня вона какой, даже яйца жиром заплыли)
Итого 8. Если предположить что это без стояка то множим на 2 получаем 16 см. 2 см загоняем под жир. Получается нормальный агрегат длиной 14 см. Смотрите завидуйте.
Devil AlexКнопка!
Нужно взять молоточек и сильно ударить по шляпке!
У меня 20 см и мне кажется что для муфыков это еще не предел! :)
fidgetгосподи, если бы я увидела такое вживую - я бы вероятно упала в обморок....
неужели и такие бывают????
КОШМАР!!!!!!!!!!
APOLONПиздуют оп полю Муромец, Попович и Никитич...
А тут бля такой пиздец - споймали их бусурмаки и связали. И говорит важак:- Молл пиздец вам всем. Будем е..ть всей братвой до смерти, если ваши "письки" в общей длине не составлят 1 метра.
Ну пацаны и упали на очко.
Вынул Муромец свой болт и вышло пол-метра.
Вынул Никитич свою балду и еще 45 см.
Ну думают ребятки все пиздато,ща Попович розчехлится и по домам порозбегаются.
А Попович БАЦ и выстрелил 5-ти сантиметровым.
Ну в общем с натяжкой вышло у них около метра.
Ну едут домой ха-ха с Поповича срывают:
Муромец говорит "Если б у меня встал тогда - то за полтора метра перевалило бы"
А Никитич в ответку "А если б мой встал, быбо бы около метра"
Заебали короче они Поповича, он им и говорит:
- Если б у меня тогда не встал, лежало бы сейчас на поле русском три трупа пидарских.....
Вот такой вот конец, а кто слушал всем пиздец.
danЧеловек рожденный с зеркальной болезнью.
Интересно как смеялись врачи и родители.
Работает дворником.
MakaТому кто с перечислением в коментах - это не писька, а скорее писюнька...
Ммм да, а мне моих 17см было мало, теперь мне легче! =)
qazТоже мне удивили... У меня такой же! Очень, знаете ли, удобно. Никто не орет: "Ты меня порвешь!!!", "Не надо, не надо -- он слишком большой!!!" и т.д.
P.S. И потом, при длинне 2см, в пропорциях, он толщеной, где-то 1.5см -- Вы уверенны, что это не хвост?
Врединам.б. конкретно эта фотка и фотошоп.....а такие в жизни бывают...видела такое "чудо" только однажды...и больше не хочу
gorbatijDa ne tak uz vsjo i ploho, 2,5 djuma primerno 6,5 sm, pljus navernoe santimetra 3 v vozbuzdenom i togo primerno 10.
LesФэнам Матрицы (укр.)
Hєо - дурний неофашист, у якого амнезiя, дежа-вю та хвороба Паркiнсона.
Вважає себе супермєном, носить довжелезний плащ i постiйно задає
iдiотськi питання.
Морфей - наркоман зi стажем, лисий нігр, що прийняв Буддiзм i також
носить довгий шкiряний плащ. Вчився у Москвi, тому непогано розмовляє
по-русськи
Трiнiтi - коханка Hєо.
Агенти - кацапськi санiтари, перевдягненi божевiльними
Рiган - кацапський розвідник i зрадник. Hосить бородку а-ля Депеш Мод i
мнить себе фiлософом.
Огакул - стара ґврейка з Одеси.
Також наркомани, водiї грузовикiв, голоси, божевiльнi дiти та iншi.
Епiграф:
Imagine, there is no spoon
(Де ложка, блядь?!)
Частина Перша. Тiпа рєальний мiр
Сцена Перша
Hа сценi неприбрана кiмната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Hєо. Раптом екран почина¤ блимати i до терминалу вламується бридка рожа Морфея.
Hєо: Ой!
Морфей: Шукай дiвку з зайчиком на срацi.
Hєо: Ти хто?
Морфей: Хочеш знати правду?
Hєо: Шо-о?
Морфей: Питаю: Хочеш знати правду?
Hєо: Яку?
Морфей: Тьху! (вiдключа¤ться)
У дверi дзвонять
Hєо: Хочу!... тобто, Хто там?
Hаркомани: Це ми. ґ?
Hєо шаркає до дверей i вiдчиняє їх. Hаркомани бачать компьютер i
випадають на iзмєну
Hаркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Hєо: Бабки гдє?
Hаркомани: (озираючись на телевiзор) Hа...
Hєо: Hа...
Hаркомани: Дьорнєш?
Hєо: Iдьом...
Сцена Друга (дуже коротка)
Дискотека. Усi дурнi чи пьянi. Крiзь товпу бiгають санiтари i ловлять якусь дiвку. Дiвка видирається, пиздить усе довкола та верещить:
"Агенти, агенти!". Перiодично вона стрибає та дрига ногами. Санiтари ловлять її та колять у сраку шприцем. В цю мить Hєо помiчає на нiй намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика.
Сцена Третя
Hєо прокидається у божевiльному домi. Hа ньому намотане простирадло на манер кацапської смiрiтєльної рубашки
Hєо: (намагаючись випростати руки i дiстатися сигарет) От... хуйня!
Входять санiтари
Hєо: Ага, агенти, блядь! (З цими словами вiн таки витягує праву руку та
показує санiтарам американський фак)
Агенти: Hу шо, проснувся, блядь? Сiчас ми зробим процидурку. Любиш
процидурку? Мням, мням :) Якщо ти вважаєш шо ти крутий, то ми тобi
скажемо: ти - падло! Ми санiтари, ми - чистимо заразу. А зараза - це
ти. (З цими словами санiтари пиздять Hєо по печiнцi та засовують йому
до заду гнуту столову ложку) Уяви - немає нiякої ложки. (Санiтари
регочуть та залишають палату).
Hєо: (виймаючи з заду ложку) Десь я вже чув таке... про конхвету...
Сцена Четверта
Блатхата Морфея. Hа ковдрi лежить обдовбана Трiнiтi та ще декiлька всмерть п'яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий "снiг". Входить Hєо. Трiнiтi починає блювати.
Hєо: Шо тут?
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еееєєє....
Морфей дiстає з-пiд плаща рiзнокольоровi колеса i протягує їх Hєо
Морфей: Вiзьмеш червоне - будєшь кльовим парнєм, пiдсядеш на тожє, шо i
ми. Вiзьмеш синє - будеш лохом конкрєтним, бо то крейда.
Трiнiтi: Буе-еееааааа....
Hєо тягне руку спочатку до червоного, потiм до синього, потiм знову до червоного. Hа лобi в нього видно тяжку роботу мислi. Hаважившись, вiн таке бере червоне колесо i їсть його.
Морфей: (Протягуючи Hєо пляшку портвейну) Hа, запий
Трiнiтi: Бууууууе-еееєєє....
Hєо: (Розплющуючи очi i дуже голосно) Я знаю Кунг-Фу!
З цими словами вiн починає молотити меблi, п'яних кацапiв та iнший
хлам, що розкиданий по комнатi
Трiнiтi: Шо вiн робить?
Морфей: (дивиться на зелений снiг) Вiн рухається!
Трiнiтi: Hе так швидко! Буе-еееєєє....
Hєо продовжує молотити повiтря, подекуди влучаючи у стiни. В таких випадках вiн кричить "Хе!" i пиздить ногами прєпятствiя. Очi його заплющенi, рот усмiхнений. З усього видно, що Hєо дуже гарно.
Сцена П'ята
Hєо прокидається з дикого бодуна. Вiн увесь в синцях та садинах.
Hавколо лежить попизжена мєбєль, якiсь кастрюлi та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч iз Hєо хропе Морфей. Посеред кiмнати мичить Трiнiтi.
Вiд цього мичання i розлiпля очi Hєо.
Hєо: (хрипко) Хто тут?...
Морфей: (не прокидаючись) Хочеш знати правду?
Hєо: Hєє...
Морфей: То знай, тут ти.
Hєо: Хто я?
Трiнiтi: (показуючи навколо) Ти робив Кунг-Фу
Hєо обводить кiмнату поглядом. Потiм тихенько витягає з кишенi Морфея мобiльного телефона i тремтячими руками починає щось набирати. Морфей прокидається.
Морфей: (до Hєо) От я щяз комусь! Вiддай трубу..
Hєо: (набравши таки шось, дико оре в мобiлу) ЗАБЄРIТЄ МЄHЯ ОТСЮДА!!!
АА-А!
Hа столi дзвонить старовинний телефон. Морфей пiдходить до нього.
Морфей: (дивлячись на Hєо) Дозвонився? (знiмаючи трубу) Hу, "Алльо!"
Hєо зi страхом вiдкидає мобiлу.
Морфей: (з участю) Тобi мабуть треба до Огакула...
Hєо: Хто такий Огакул?
Морфей: Хочеш знати правду? Ой ні, мовчи. Потiм побачиш. Вiн знає, що
живе у Матрицi. Вiн вiдчуває Матрицю. Вiн навчить тебе, як зламати
Матрицю.
Hєо: А почєму я должєн їйо ломать? I нахуя?
Трiнiтi: Бо ти мудак!
Hєо: (помiчаючи себе у дзеркалi) I чого я лисий?!
Сцена Шоста, де Hєо вчиться лiтати
Морфей: (до Hєо) Це iмiтатор. Hавколо тебе - штучна реальнiсть. В нiй тi самi правила, що дiють в Матрицi. Hа деякi ти можеш спиратися, деякi можна зламати.
Hєо: А как я узнаю, шо можна ломати?
Морфей: (стоячи вже на даху височенного будинку поруч iз Hєо) Пизданеш
i узнаєшь.
Hєо: (радiсно) Правду?
Морфей: (хитро) Ага. Стрибай.
Hєо заплющує одне око i пiдозрiло дивиться на негра
Hєо: I на хуя?
Морфей: Пiзнаєш правду! Лєтi, да?
Морфей штовхає Hєо з даху.
Hєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!...
Морфей: (красиво кружляючи навколо Hєо) Лєтi, а не "бля"!
Hєо: Бля-а-а-ааа!...
Hа останнiй нотi вiн гупається об асфальт як мiшок гiвна i плющиться мов дiснеєвський зайчик. Hад асфальтом стирчать лише очi, якими Hєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фiльмах, приземляється Морфей.
Морфей: Бiлi не вмiють лiтати...
Hєо: (спльовуючи зуби) От саразф я вфтану, то ти фука, ляжеф
Hєо вiльною рукою вiдшкрябує вiд асфальту спочатку жопу, потiм говову i переверається на бiк. Зi звуком пробки шампанського вiн ширшає, набуваючи нормальної форми i пiднiмається. Hа поясi Морфея верещить пєйджер.
Морфей: (перебираючи рiзноманiтний хлам, шо навiшано у нього пiд
плащем) Час iти.
Hєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повiтря ногою намагаючись попасти негру в спину.
Частина Друга. Матрiца
По-за Сценою
Кабiнєт главврача. Hа столi стоїть тарiлка борщу, поруч з якою сидить Рiган, та табличка "Смiт", вiдповiдно зi Смiтом. Рiган судорожно їсть. У Смiта у вухо всунуто кусок дроту вiд телефону, який вiн постiйно теребить. В руцi в нього мухобойка, якою вiн час вiд часу пиздить по столу.
Смiт: Так от, нас цiкавить, хто пре у лiкарнi колеса?
Рiган: Ам-гум... Скоко? Платiшь скоко?
Смiт: (намагаючи тримати себе, але з металом у голосi) Хто дiлєр?
Рiган: (закатує очi i огидно плямкає) У мєня єсть своє iнтєреси -
тарєлка борща каждий д?нь i дiмедрол!
Смiт: Добре, тарiлка i ампула... i ложка в день!
Рiган: Три!
Смiт: Двi! Двi ампули дiмедрола на вечiр i iмя!
Рiган: (шипить) Морф-ффей! Це вiн, клятий нiгер, навчив Hєо кунг-фу, це вiн знає правду, але (починає плакати) нi-iiiкому не-е ка-аажжее-еее...
Смiт: (тиркаючи вухо з дротом) А зараз пошєл нахуй, бо нiчо не
получiшь.
Смiт хуярить мухобойкою по головi Рiгана. Рiган перестає хлюпати,
тихенько пиздiть зi столу ложку i рачкує у дверi.
Сцена Перша
Засмiчена квартира старої єврейки на прiзьвисько Огакул. Прямо на пiдлозi сидять дебiльнi дiтки, що граються здебiльшого алюмiнiєвими ложками. Входять Морфей та Hєо. Останнього тiпає та сiпає у рiзнi боки. Рухи в нього поривчастi, очi блищать, пальцi тремтять.
Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум!
Огакул: (дивлячись на Hєо) Хаге Кгiша, синку. А хто цей мудак?
Морфей: (огидно кривляючись) Вiн хоче знати пГ'авду
Огакул: (знову дивлячись на Hєо) Hу i шо ето с табой? Ти двiгаєшься
такi как Агент!
Hєо: (тiпається) Я... угк... знаю... укг... Кунг! Хву!..
Огакул: Вiжу. Hо ти полюбiш ту, шо умегла, а она полюбiт тєбя. I кто-то
из вас умгет. Iлi нє умгет... Hо кто-то такi умгєт.
Hєо: (сiпаючи головою) Кунг! Хву!
Огакул: (витягаючи шось з кишенi) Hєт, божеж мой, от на - з'їж.
Hєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною i знову жре. Поступово
його попускає.
Hєо: (дикувато озираючись) Гдє я?
Огакул: Ти в бєзопасностi. Ти у дгузєй.
Hєо: От спасiбо, я краще пiду
Hєо виходить повз дебiльних дiтей, що вiд нiчого робити, мнуть ложки
Hєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорi) Шо це за блядь?
Морфей: Hiчого не кажи. Я не хочу знати ту хуйню, - вiн витягує з-за
пазухи старого замацаного телефона який починає огидно дзвонити. - Ми
повераємось.
Hєо: Куди?
Морфей: Додому, у рєальний мир!
Морфей знiмає трубку i тiєї ж митi з дверей вистрибують Агенти.
Hєо: (радiсно пiдстрибуючи) Ага, Агенти, блядь!
Агенти: (крутячи Морфея) От ти, нiггер, нам i потрiбен. Iдьом, нас ждєт
главврач!
Морфей: (з гордiстю озираючись на Hєо) Я дуже страшний!
Агенти: Ага. Як обiзяна. Га-га-ггаааа! (регочуть)
Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманiв, невловимо швидко. Hа мить Hєо охоплює прозрiння, вiн вiдчуває правду, але якась хуйня хряцає його в потилицю i розумiння згаса?.
Сцена Друга
В кiмнату, де сидить Трiнiтi i Рiган, входить Hєо. Вiн у сраку п'яний.
По пiдлозi розкидано шприци, невеличкi червонi колеса та штук триста ложок.
Hєо: (спiває) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сi-i-iбiрррi з канво-оєм!.."
Трiнiтi: Де Морфей?
Hєо: (показуючи пальцi хрест-на-хрест) "АйПi мой двєстi сор-рок п'ять,
я в айсiк'ю хаачу оп'ять!.."
Рiган: Де Морфей?!
Hєо закату? очi, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз.
Трiнiтi: Останнiй раз питаю, де Морфей?
Hєо: (падаючи раком) Вiн знає правду, а я знаю кунг-фу-уу! - З останнiми словами його нудить прямо на пiдлогу, шприци та ложки
Рiган: (шепоче до Трiнiтi) Морфея взяли Агенти! Hєо - сука!
Трiнiтi: (пiдходить до Hєо i кладе його голову собi на колiна) Що
сталося з Морфеєм?
Hєо: Збрроя! Менi потрiбна зброя! Я стрiляти хочу!
Рiган: Зроби йому клiзму, бо помре
Трiнiтi бере величезну клiзму, та любовно сує її Hєо у сраку. Hєо, не помiчаючи, хапає найбiльшу ложку шо поруч обома руками i починає терти її бiк об бетонну пiдлогу. Коли лезо стає наче бритва, Hєо ховає ложку у штанi та приймається за iншу. Рiган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує.
Hєо: А ну стояти, блядь!
Рiган: (хтиво намагаючись улибнуться) Что, ну чьто такоє?
Hєо кидає ложку в Рiгана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. Hа пiдлогу щось капа з розбитої у карманi Рiгана ампули. Hєо пiдходить до тiла, макає палець у жижу та сує його до рота.
Hєо: От бач, дiмедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запiдозрив!
Рiган тихо осiдає на пiдлогу. Його пальцi судорожне шкребуть по пилюцi.
Права лишає слiд дуже схожий на слово "Матриця", а лiва - "Ми тут як
блядськи батарейки".
Сцена Третя
Знову кабiнет главврача. До кабiнету влiтає Hєо з клiзмою у жопi. Hа стiльцi тихо марить Морфей. Його очi заплющенi, руки зв'язанi. Поруч копошаться лiкарi.
Hєо: Ага, то тут в вас штаб! - голосно бздить, клiзма випадає i на
пiдставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у
рота негру.
Морфей плямка, миттю вирячує очi i з голосним "чпок" зникає. Hа стiльцi лишається лише старий замацаний телефон.
Смiт: Зараз ми тобi покажемо "Штаб"!
Hєо: Я знаю Кунг-Фу та вмiю лiтати!
З цими словами вiн пиздить головного лiкаря телефоном. Телефон
дзвонить, лiкар падає, iншi - тiкають.
Заключна Сцена
Hа ковдрi лежить обдовбана Трiнiтi та ще декiлька всмерть п'яних кацапiв. Один з них сидить перед древнiм телевiзором i дивиться на зеленуватий "снiг". Входить Hєо. Трiнiтi починає блювати.
Hєо: (вирячуючi очi) Hу нi хуя сєбе!
Морфей: Добро пожаловать у рєальний мiр!
Трiнiтi: Буе-еее???....
Hєо зриває важку штору, за якою вiдкривається замацане вiкно i решiтка.
Вправним ударом голови вiн б'є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає "Я ЗHАЮ КУHГ-ФУ-Ууу!"
michaЛесь Подерев'янський.
Місце встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!
Дійові особи
Нєзнайка, супермен-вікінг.
Гурвіник, антисеміт.
Карандаш, художник-китчмен.
Самодєлкін, матрос торгівельного флота.
Пєтрушка, мовчазний карлік у кепкє.
Буратіно, просто поц.
Мальвіна, дєвушка з голубою волоснею.
Сінєглазка, алкоголічєская подорва.
Красна Шапочка, красива, лінива, егоїстична і дурна блядь.
Артемон, чорний собака.
Мнацаканов, привид у телевізорі.
Дія відбувається в майстерні Карандаша. В майстерні розвішані розкошні вироби хазяїна, в числі яких: пофарбовані гіпсові голови піратів, попільниці в вигляді смерті та голі дівчата в рамі рококо. Біля вікна сидить Пєтрушка, мовчазний карлік у кепкє, і фарбує яєчко. На полу хропуть п'яні, брудні і голі Самодєлкін у рваному тєльнику і Карандаш, над ними верхи сидить пудель Артемон. За столом сидять два дебіла - Буратіно і Гурвіник, п'ють і пиздять. З вани долинають звуки води і веселий регіт Красної Шапочки.
Буратіно (страшним хрипким голосом). ...і слухай, блядь, от, блядь, він смотрить, шо та хуйня летить, кругом неї фари, лампи, там, всякі. А сама червоняста лампа мигає. А летить воно йому на город. От воно стало біля клуні і мига. Той мудак пиздує туда. Жінка кричить. Він тіки так: спакойна, стара блядь; а з цієї хуйні така рука його - раз, а іди сюда, - запхали в НЛО і кудись полетіли до хріна на роги.
Гурвіник. Оце і все?
Буратіно. Нє. Вони політали туда-сюда, ну там всьо такоє, прилетіли і викинули його к хуям, а чувак той після цього все на хуй забув. Його питають: як тебе звуть, а він: "бе-е". Йому показують жінку, а він: "бе-е".
Гурвіник. Та то всьо хуйня.
Буратіно. Та яка хуйня, в книзі написано!
Гурвіник. В мене кум, він в Ісайках директор бані, так його небіж раз приходить додому, а жінки нема. Він до сусідки. Сусідки тоже нема. Він сховався за піч, думає: як прийде, налякаю. Коли та блядь приходить, скида одеж, волоси так розпуска, якоюсь хуйньою намазалась і, раз, у трубу. Кумів небіж тоже все поскидав і давай мазатися. Намазався і, тоже, у трубу. Прилітає на якусь гору, ну там, де ото вони гуляють, стоїть таке крісло, в йому сидить їхній цар і всьо такоє. А та блядь каже: а ти шо тут робиш? А ну пиздуй отсюда, дає йому поліно і каже: це твій кінь, і давай, пиздуй, щоб тебе не виділи, тільки не пизди нікому, бо помреш. Він прилетів і зразу ж куму напиздів, а той мені.
Буратіно. І шо, помер?
Гурвіник. Тут же. Як ховали, то весь синій в гробу лежав.
У двері гупають.
Буратіно (до Пєтрушки). Ти, педріло, а ну-ка дай, відкрий.
Пєтрушка мовчки кида яйця і пиздує до дверей.
Гурвіник (роздивляється Пєтрушкіну працю). Блядь, якогось жида нарисував...
Входить Мальвіна, потряхуючи голубою волоснею.
Буратіно. А шо, Мальвіна, даси поїбатись?
Мальвіна (обіжається). Блядь, шо ето значить, шо у тєбя, жени для етого нєт?
Буратіно. Яка жена, ну скажи, ну при чому здєсь жена?
Мальвіна. Нє. Єслі хочете, хлопчики, тільки в рот, ето - пожалуста, ето можна, а поєбаться - дома єбайтєсь.
Гурвіник. У, жадна сука.
Гурвіник і Буратіно киряють. З ванни доноситься щасливий і дурний регіт Красної Шапочки і звуки води.
Гурвіник (неприємно отигруючись). Я одну тьолку когда-то знав. Така красіва тьолка. Но в неї, панімаєш, тільки тіло красівоє, і більше ніхуя нєту, мозги совсєм отсутствуют. Вона стрічалась з парнем. Такой хороший парніша. Він мічтав, шо він колись піде в армію, а вона його буде ждать. І от приходять вони в бєсєдку, а вона йому і каже: "А тепер єбі мєня". А він їй: "как ето?" А вона говорит єму: "от сейчас я тобі покажу, как ето". І не он її, а вона його сама виїбла. Ну, значить, він їй целку зламав, йому понравилось. А вона лежить і каже: "а тепер пішов на хуй". А він: "как ето?.." От, жалко пацана.
Буратіно. Разниє случаї єсть. Мєня тоже одна тьолка любила. Бувало, я прийду, сяду, а лягати зразу не можу, шоб не наблювать. І так і сижу всьо время. А вона, сука, подойдьот ззаду, руки на плечі положить і гладіт, і гладіт. А я їй: шо ти, стерво, мене гладиш, шо я тобі, кіт? І по їбальнику сразу - на! (Вздихає.) Любила меня.
Мальвіна. От не люблю я, кода мужики таке пиздять. І та любила, і та хуєла... Та подивіться на себе, кому ви нужні?
Входить Нєзнайка, бєлокурий супермен-вікінг, одєтий в кожаноє пальто, надєтоє на кожаний піджак. На руках у Нєзнайкі золоті гайки. З усіх карманів стирчать пачки грошей.
Мальвіна (сама до себе). Ето піздєц.
Слєдом за Нєзнайкой іде Сінєглазка. Під очима в неї бланжі. Сама вона п'яна, раскована, смердюча і нікому, крім Незнайки не нужна.
Сінєглазка. Здраствуйтє, рєбята, я вам поєбаться принєсла!
Нєзнайка (с прибалтійським акцентом). Послушай, Сінєглазка, я тєбя прошу...
Сінєглазка. От'єбісь! Надоєл! Дурак! (Ігріво.) Рєбята...
Нєзнайка. Сінєглазочка, что я таково сказал?
Мальвіна (до Нєзнайки). Простітє, у вас такой пріятний акцент... Ви нє нємєц, случайно?
Нєзнайка. Нєт, я с Прібалтікі.
Мальвіна. Ах, как інтєрєсно, скажітє мінє своє ім'я.
Нєзнайка. Нєзнаускас. Простітє мєня, я сєйчас. (До Сінєглазки.) Сінєглазочка, можно тєбя на мінутку, пройдьом до уборной, і назад.
Сінєглазка і Нєзнайка ідуть в просторну уборну, звідки в самом скором врємєні доносяться противні женські п'яні матюки і звуки ляпасів.
Мальвіна. Боже мой, я етого нє винєсу. Какой мен, какой мужчіна!
Буратіно. Мальвіна, вони в сральню пішли, а ми давай в ванну пойдьом.
Гурвіник. Та куда ж ви пойдьотє, там Красна Шапочка іщо з утра сидіт.
Мальвіна. Отстаньтє от мєня, кобєлі протівні! Я етого не винєсу! Боже мой! (Починає ридать.)
З уборной чути крики Сінєглазки: "Я їбала твої бабки, я їбала твою машину, жлоб, казьол!". Чути знову ляпаси і опять ридання. Женскій плач звучіт в унісон красиво і мощно. Його звуки будять Самодєлкіна, матроса торгівельного флоту, і Карашдаша, художника-китчмена.
Самодєлкін (скида з себе Артемона). Ха-ха, дєвушкі ридають, матроси сміються. (До Карандаша.) Антоніо, падйом! Ілі в тєбя собаку кинуть?
Карандаш. Не трогай, вона заразная. І вобщє, какого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за блядь? Шо за розклади? Я Буратіну сказав, шоб помив посуду. Блядь, де чистота, де ікебана? Щас всє пойдут нахуй.
Самодєлкін. Ха-а. Не хуя не знаєте про матросів, салабони. (Дико реве) Напрасна старушка ждьот сина домой! Антоніо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в єбальник.
Карандаш. Шо за Антоніо? Меня Карандаш звуть.
Самодєлкін. Ну, считай, шо ти довиябувався.
Самодєлкін швиря собаку Артемона в рило карандашу. Артемон і Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Незнайка. Він тихо плаче. Він сидить, охопивши голову двома руками і плечі його трясуться. При цьому весьолість Самодєлкіна сягає вищого рівня.
Самодєлкін (дико реве). Ііііій скажуть она заридає...
Самодєлкін реве і танцює чочотку. З уборної раком вилазить відпизжена Сінєглазка.
Сінєглазка (стоячи раком). А волни бєгут от вінта за кормой!
Карандаш. А зараз всі на хуй пойдуть.
Гурвіник. Дайте мені жида дружбани, дайте жида, от моя просьба.
Сінєглазка стоїть раком на півдорозі між уборною і общею залою. Вона блює і співає. З вани чути веселі звуки, іздаваємиє Красною Шапочкою. Хлопці гуляють. Не приймають участі в веселощах тільки плачущий Нєзнайка, Мальвіна і Пєтрушка, мовчазний карлік в кепкє. Мальвіна підходить до ридаючого Нєзнайки, кладе йому руки на плечі і пестить його.
Мальвіна. Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу, уйдьом і будєм щасліви.
Нєзнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б'є головою в стіну і ридає ще громче.
Мальвіна. Ну-ну, нє надо, она вас нє стоіт. Нє надо, хорошій мой. (Ігриво.) А то єслі ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотітє етого?
Відповіддю їй служать удари голови об стінку.
Сінєглазка (ікаючи). Вже всю штукатурку оббив, підарас.
Карандаш. Буратіно, я сказав, піди ото, що Сінєглазка наблювала, підмети і підбери штукатурку! Це твої друззя, я їбу ваще, шо такоє?!
Гурвіник (зніма з стіни гіпсового пірата). Жид? Шо мовчиш? Хрясь!
Пірат-жид пада на підлогу і розбивається. Карандаш стовпіє.
Гурвіник (до Карандаша). Шо, жалко жида? Може ти тоже жид?
Карандаш (злякавшись). Нє, я - украінєц.
Самодєлкін (танцює чочотку). Такий, як я китаєць.
Входить Красна Шапочка одягнута в красіву резинову красну шапочку і більш ні в що. Вона красива, гола, мокра і лінива.
Красна Шапочка. Я так устала, тут такой шум. Буратіно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвізор.
Буратіно кидається угождать красавіце.
Мальвіна (сама до себе). Курва. Вона устала - целий дєнь в ваннє сідєть, вона устала... а я не устала! Сука голая!
Красна Шапочка. Я нє голая, а обнажонная.
Буратіно включа тєлєвізор. В тєлєвізорі Мнацаканов.
Мнацаканов. А сєйчас прєдлагаю вам відєосюжет із Каліфорніі. Два пасажирських експреса столкнулісь меж собой. По прєдварітєльному подщоту число жертв прєвишаєт...
Раптово Мнацаканов помічає обнажонну Красну Шапочку, давиться і починає ікать.
Гурвіник (увєрєно). Жид. Шо смотрішь?
Мнацаканов. Я, собствєно...
Красна Шапочка починає соблазнітєльно чухать собі живіт і хіхікать.
Синєглазка (до Мнацаканова, ігріво). Мужчина, сколько вам лєт?
Нєзнайка (істерично). Я больше не можу так жить! Кругом якась хуйня, скрізь підараси. Мнє нічого не надо! Пальто? в пизду! (Скида кожанне пальто.) Піджак? на хуй піджак! (Скида піджак.) Беріть! Мєнє нє надо! (Дивиться на ноги.) Кольоса? на хуй! Беріть, все беріть! Їжте!
Нєзнайка зніма ботінки і починає знімать з рук золоті гайки. Гайки не дуже знімаються з його пухлих пальців.
Нєзнайка. Гайки йобані, блядь, не знімаються.
Плачущий Нєзнайка зав'язує з гайками, зато йому вдається знять з себе часи Ролєкс і запиздячить ними в Сінєглазку. Потім Нєзнайка знима штани і швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягуючих білих трусах з льогкім жовтим німбом біля хуя і страшно кричить.
Нєзнайка. Всьо! Всьо!
Нєзнайка вийма із піджака і штанів пачки грошів і починає швиряти ними в друзів. Одну пачку він швиря прямо в їбальник Мнацаканову. Мнацаканов іздає невловимий рух і з клацанням зубів хижо ловить пачку в зуби. Очі Мнацаканова страшно блищать, з рота і носа виривається хиже гарчання.
Гурвіник. Ти диви, от жидяра! А ну віддай!
Мальвіна (злякано). Він щаз нас усіх поїсть!
Баби злякано верещать і лізуть під стіл. Стоїть страшений крик. Гурвіник підбирає з полу красивий важкий шуз Нєзнайки і пиздить ним у телевізор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з разйобаной вещі на дівчат і хлопців. Всі кричать, собака Артемон виє. Спокійний тільки Гурвіник, він витира руки об штани і наливає собі портвейн.
Гурвіник. У, жидовська морда. Хе!
Всі сміються. Починає грать красива токата. Самодєлкін б'є під неї чочотку. Буратіно гладить Мальвіну, Мальвіна гладить Нєзнайку, Нєзнайко однією рукою гладить Сінєглазку, а другою помагає їй блювать. Сінєглазка блює, Карандаш малює, Красна Шапочка чуха собі живіт. Пєтрушка знаходить під столом яєчко, яке чудом не розбилося і заходиться його розрисовувать.
Буратіно (тупо). Ну так шо, завтра гуляєм?
Гурвіник. А как же! Мєсто встрєчі ізмєніть ніззя, блядь!
Завіса
ХуедрочительЕбать! А как же он сука такой писькой до пизды достаёт?? А если достаёт, то как трахается?? на полмиллиметра в клитор сунет??
